Нещодавно опубліковані дані Reuters Institute про медіаспоживання у світі показали, що майже 40% людей у світі намагаються уникати новин через війну Росії з Україною. Цей контент небажаний багато де, зокрема у Чехії (60% «втомлених» війною), Словаччині (50%), Угорщині (47%).

Пандемія Covid-19 створила феномен віддаленої роботи та урізноманітнила цифрове життя. Дедалі більше людей реєструється у соцмережах, щоб уникати реальності. Це новий виклик для ЗМІ як є частиною представницької демократії та інструментом інформування громадськості про стан справ.

Користувачі соцмереж ігнорують ЗМІ, та навіть маючи доступ до правди в улюбленій соцмережі, свідомо її уникають.  Цей процес підтримується самими власниками соціальних мереж. Так з приходом Ілона Маска у Twitter з’явився алгоритм, який песимізує видачу контенту про війну, а новостворений Thread, по відгуках тих, хто почав ним активно користуватися, не пропускає пости про злочини росіян.

Звичайно, можна звинувачувати алгоритми соцмереж, або Ілона Маска чи Марка Цукерберга. Але дослідження фіксують очевидний тренд – загальний інтерес до новин згасає. Серед тих, хто уникає новини, майже чотири з десяти (39%) сказали, що вони уникали контенту про війну в Україні, далі йдуть національна політика (38%), соціальна справедливість (31%), новини про злочинність (30%) та знаменитості (28%).

Така тенденція підтверджує найгірші очікування професора Стенфордського Університету Натаніеля Персілі, який сформулював їх у статті «Чи виживе демократія в епоху інтернету?». Замість того, щоб об’єднувати користувачів соціальної мережі у спільноту спільнот корпоративні платформи, мов дементори висмоктують емоції користувачів, щоб згодом підмінити реальність її глянцевою версією. І зрештою, будучи з початку зброєю проти зла та диктатури, самі перетворюються на зброю проти самих активістів, блокуючи їх активність та контент.

Але ми не маємо замовкати ані про ЗАЕС, ані про інші російські злочини. Коли ми мовчимо, говорить ворог. І говорить дуже потрібну брехню втомленим від війни.