Світ змінюється щодня. Можливо, навіть, щогодини. Те, про що ми 5-10 років тому читали в розділі фантастики сьогодні стає чи вже стало реальністю, як от, наприклад, штучний інтелект. Дослідники запевняють, що вже через 15-20 років активна інформатизація і роботизація повністю перевернуть ринок праці. Щезне більша частина наявних сьогодні професій. З цього випливає не зовсім втішний висновок: наявність роботи для багатьох людей стане привілеєм.
Чи хочеш ти ввійти в цю категорію обраних? Адже, на думку багатьох дослідників, відчутні зміни на ринку праці почнуть відбуватися вже років за п'ять – саме тоді, коли теперішні випускники шкіл закінчать навчання в обраних ними навчальних закладах. Тож на що чекати і на що звернути увагу студентам нинішнім, майбутнім, а також їх батькам?
Не секрет, що більшість з тих, хто закінчив той чи інший навчальний заклад ні дня не стане працювати за обраною спеціальністю. В нашому суспільстві, наприклад, ще й досі жива традиція здобувати вищу освіту задля «годиться», мовляв, за плечима не носити, а «вишка» є «вишка» - при влаштуванні на роботу знадобиться, як додатковий бонус. Знання, дійсно, за плечима не носити, але може так статися, що вони стануть абсолютно не затребуваними.
Як кажуть, вже в потилицю дише четверта промислова революція, яка передбачає масштабне впровадження автоматизованих та роботизованих комплексів у виробництво. Роботи перемагають, і заміняють людей повсюди. Власне, саму економіку майбутнього можна назвати цифровою. А «цифрі», як відомо, люди не дуже потрібні, вона сама прекрасно зі всім вправляється.
Не потрібно дослухатися до тих, хто запевняє, що Україна на добрих 20, 30 років відстає від передового світу і до нас ця тенденція не докотиться. По-перше, докотиться й дуже швидко, зважаючи на процеси глобалізації, по-друге, висококласні, такі, що постійно підвищують рівень своїх знань та вмінь спеціалісти, яких відзначає певна психологічна гнучкість і готовність сприймати нове – будуть затребуваними скрізь і завжди. Це до того, що в Європі, якщо хтось зважиться в пошуках кращої долі чи легшого життя покинути рідні краї, теж чекають саме таких «спеців». А не просто власників дипломів про освіту чи здобуття спеціальності. На кого ж чекає глобалізований світ і цифрова економіка в майбутньому? Звичайно, на всі 100% цього спрогнозувати не можна, але орієнтуватися потрібно на проектувальників роботів, біофармакологів, операторів безпілотників, фермеров-агропоніків, кліматологів, ІТ-медиків, ІТ – генетиків, молекулярних дієтологів, міських кібераналітиків, екологів, архітекторів живих систем, девелоперів.
Якими навичками необхідно володіти, для того, щоб скласти конкуренцію роботам і зайти своє місце в суспільстві, а не жити, приміром, на заощадження батьків, які мають здатність швидко танути чи державну допомогу? Крім того, що потрібно буде позмагатися з роботами швидкістю, мізками, рівнем відповідальності, людина має переважати їх гнучкістю. А також пристрасним ставленням до своєї справи. Відповідно до звіту «Майбутні професії» Всесвітнього економічного форуму в Давосі, найзатребуванішими навичками будуть: когнітивна еластичність (ємність пам'яті та вміння управляти нею, як флешкою), вміння проводити перемовини та домовлятися, орієнтованість на послуги, навички оцінки та прийняття рішення, емоційний інтелект (!), вміння працювати в команді, успішно управляти людьми, креативність, критичне мислення, вміння знаходити рішення у складних обставинах.
Тобто все те, на що роботи, апріорі, не здатні.
Не при справах опиняться турагенти, копірайтери, аналітики, муніципальні чиновники, водії, ріелтори, логісти, касири, робітники-станочники, будівельники, банківські працівники, аудитори, податківці, фондові трейдери.
З огляду на це популярний вислів – обирай майбутнє сьогодні, звучить дуже актуально.
За матеріалами сайту «Нове время» автор –
Ілля Кенігштейн.

Аналіз феномену кампанії «А мій/моя в Азові» — як 12-та бригада «Азов» перетворила військову рекламу на бренд найвищого рівня, що формує престиж служби.

Як зберігати продуктивність під час війни? Поради для роботи в умовах хронічної втоми, тривог і порушеного сну. Продуктивність по-українськи — це адаптація, а не героїзм.