Весна приходить із співом пташок, листячком та психічними розладами. Тенденцію песимізму фіксує всеукраїнське опитування – кількість українців, які вважають, що Україна програє  зросло на 5%. Сприяють таким настроям інформаційно-психологічні спецоперації ворога.

Песимізм – це як вірус. Ним легко заразитися. Це через склад нашого мозку – негативна інформація дозволяла нашим предкам вижити, тому вона у пріоритеті. 

І навіть тоді, коли людина потрапляє в інше середовище, вона за звичкою тягне за собою сталі ментальні контструкції. Так мій знайомий, втікши від війни закордон регулярно відправляє мені інформацію про те, на якому перехресті ловить ТЦК, а також про зраду. Натомість мій військовий товариш сформулював пародоскальну тезу – "Чим менше у нас підтримки, тим сильнішими ми стаємо". 

Будемо об'єктивним – ситуація надзвичайна та трагічна: регулярні ракетні обстріли, вбивства, втома. Проте вона не песимістична. Навпаки, вона дає нам більше шансів на краще майбутнє, аніж роки політичних змін та болота. Аналогією може бути хірургічне втручання. До операції наша країна жила як хронічний хворий, а тепер у неї інсталюють нове серце. 

Тому будьмо оптимістами! Згадаймо, що Європа після століть нищівних воєн змогла об'єднатися та жити краще. І вибрала своїм гімном "Оду до радості" Людвіга ван Бетховена.