БЛОГ

Ставимо усі крапки на "Ї"

2019-07-16

Яким буде застосування української мови в публічній сфері: аналіз розділу V мовного закону.

16 липня набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Робота над цим документом тривала досить довго, зокрема через численні поправки до документу на рівні його проходження у парламенті. Цей закон — своєрідний рекордсмен із пошуку компромісу, адже між першим і другим читанням у документ внесли понад 2 тис. поправок. Загалом новий закон доопрацьовувався понад два роки за участі депутатів, експертів, представників громадських організацій.

На публічно-інформаційному рівні новий закон породив чимало міфів. Приміром, що за вживання російської мови передбачена кримінальна відповідальність чи, що на вулицях з’являться мовні патрулі. Звісно, такі драконівські норми у законі не передбачені. Дія закону насамперед регулює використання української мови як державної і не поширюється на приватне спілкування і проведення релігійних обрядів. Отже, жодні «патрулі» чи інші страшилки з інтернету не вдеруться до вас у квартиру з вимогою негайно переходити на українську мову.

А от на державному рівні використання української мови буде істотно унормовано. Якщо проаналізувати розділ V Закону («Застосування української мови як державної в публічних сферах), то згідно із ним, українська є мовою освітнього процесу (нацменшини поряд із державною можуть вчити свої мови в окремих класах).

Також українська є мовою науки: наукові видання, дисертації, статті, публічні заходи тощо виконуються державною мовою (+англійською мовою та/або іншими офіційними мовами Європейського Союзу).

У сфері культури українська є мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів. Оголошення, афіші, інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки виготовляються державною мовою. Дія закону поширюється також на театральні вистави та музейну й туристично-екскурсійну справу. У царині кіно державна мова є мовою поширення та демонстрування фільмів (у законі розтлумачені окремі випадки і деталі щодо озвучування, дублювання та субтитрування), те саме стосується кінофестивалів та інших заходів, їхньої поліграфічної продукції та квитків.

У сфері телебачення і радіомовлення українською здійснюють мовлення телерадіоорганізації (обсяг мовлення регулюється Законом «Про телебачення і радіомовлення»). У статті 25 йдеться про те, що друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою (якщо ЗМІ видається іншою мовою, паралельно повинно мати тираж українською). У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ, останні мають становити не менше 50 відсотків назв державною мовою. Ці вимоги не поширюються на видання винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу.

У сфері книговидання та книгорозповсюдження українська мова теж буде провідною. Приміром, видавець зобов’язаний видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих ним упродовж року назв книжкових видань (за винятком видавничої продукції нацменшин). Ті самі 50 відсотків стосуються і книгарень, тільки цього разу 50% — це частка книжкових видань державною мовою на їхніх полицях.

Згідно із законом, комп’ютерна програма повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою зобов’язані мати органи державної влади, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності. Останні, а також суб’єкти господарювання повинні мати інтернет-представництва (зокрема веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) державною мовою (поряд з україномовною версією можуть бути версії іншими мовами).

Інформація для загального ознайомлення (оголошення, покажчики, вказівники, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена текстова, візуальна і звукова інформація) подається державною мовою і може дублюватися іншими мовами. Вимоги цієї статті не поширюються на інформацію, яка розміщується за допомогою мережі Інтернет.

Українська є також мовою державних публічних заходів. Йдеться про збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми, інші заходи. У разі застосування під час публічного заходу іншої мови, його організатор зобов’язаний забезпечити переклад державною мовою, якщо цього вимагає хоча б один учасник публічного заходу.

Державна мова є й мовою обслуговування споживачів в Україні. Але на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. Інформація про товари (послуги) надається державною мовою і може дублюватися іншими мовами.

Мовою реклами в Україні також є державна мова. Якщо йдеться про рекламу, що розповсюджується телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, то поряд із державною мовою можуть бути офіційні мови Європейського Союзу. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов ЄС, допускається розміщення реклами мовою цього видання.



#advertising#pr#social media

← ДО БЛОГУ
ОСТАННI НОВИНИ

2019-09-23

Для крупних компаній змінювати щось у маркетингу дуже складно. Але щоб встигнути за темпом світу треба бути дуже гнучким і більшою мірою орієнтуватися на споживачів. Тому…

2019-09-23

Нові технології не лише допомагають бізнесу заробити більше грошей та репутацію. Компанії також прагнуть бути більш моральними та корисними для людей, у цьому випадку – дітей.

Top